Світла травнева теплінь
Вкутала тихе озерце,
Ластівки ніжної тінь
Так розтривожила серце.
- Де зимувала, мала? -
Тихо її запитаю.
- Весноньку вам принесла
Здалеку, з теплого краю.
Там пишноквітні сади,
Літо палке і жагуче -
В нас ще дощі, й холоди,
Й блискавки з грізної тучі...
Та з-за морів, із тепла,
Попри загрози і втому,
Ластівка наша мала
Лине до рідного дому.
Виростить гарних діток -
Будуть малі щебетати,
Хату, і рідний садок,
Й сонячний ранок вітати