Курли,курли,курли,курли,курли...
Кидають клич прощальний журавлі
Рідному краю,тій святій землі,
Де їхні гнізда,де вони зросли.
Не хочеться так покидати дім
І луг,і поле,річку та озерце,
За ними плаче-тужить їхнє серце,
Летіти треба все ж у вирій їм.
Хоч не звивають гнізд на чужині,
Там не з"являються у них малі пташата,
Їм би лиш до весни перечекати,
Щоб знов прилинути до рідної землі.
Птахи долають довгий-довгий шлях,
Хоча в дорозі їх немало гине.
Та знають,що чекає Батьківщина,
Летять додому з радістю в серцях.
В людей же все виходить навпаки,
Шукають кращого життя десь за кордоном.
А чи сумують,як птахи за домом,
Чи вміють,як вони свій край любить?
