Привіт! Бачиш, знову віршую.
Ні! Я не плачу! Просто трішки
сумую,
Що не зміг твоїм майбутнім
стати,
Надіюсь, твоє минуле, зможе,
тобі майбутнє дати.
Au revoir! А я не плачу і не
страждаю.
На це не маю часу. Йду
вперед.
Як бачиш, уже французьку
вивчаю
І ні про що не жалію, не
потрібно мені ред...
Все, що не робиться, робиться
на краще.
Та мені від цього не легше, а
лиш важче.
Просто не віриться, за
помахом його руки
Ти готова... Час пройде,
пройдуть роки.
Без тебе якось жив,
Без тебе ще якось пробуду,
З тобою дні найкращі я
прожив,
Їх пам'ятати завжди буду.
І тому, на твоє тобі
відповідаю,
Що не зможемо ми друзями
залишитись,
Бо з іншим тебе не уявляю,
Але спокійно розстаємося,
щоб не сваритись.
Мене ти можеш стерти, а
хочеш пам'ятай.
Ти найкраща. Ти це знай.
Au revoir! Тобто, пращай!
Р.S.:Мішку й Машку не
ображай!
ID:
471444
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 10.01.2014 03:08:13
© дата внесення змiн: 10.01.2014 03:08:17
автор: Назар Йордовський
Вкажіть причину вашої скарги
|
