Затремтіла... Моя дівчинко... Навіщо?
Розплела свої історії, як коси.
Вийшла мовчки з них, неначе з попелища.
Досить турбувати своє серце, досить.
Зруйнувала... Моя дівчинко. Так треба.
Не існує ідеальності у людях.
Не тримай порожню тару біля себе.
Скло на кухні правдою тобі не буде.
Перевтілень досить. Таким чином
Ти втрачаєш гордість та зусилля.
Йди вперед – тебе лиш час зупинить,
щоб вказати, з ким тобі він спільний.
