Сумно мені, бо ти навіть не мрієш
Сумно мені, хоч сльози збирай
У чисте кохання зовсім не віреш
Так звідки візьметься у попілу рай
І знову я гострю лезо сталеве
І знову до серця його притулю
Щоб зрізати літери з серця калені
Щоб знову позбавити те є вогню
І ось залишившись без тебе та болю
Та майже пізнав що таке то є смерть
Піду знов шукатиму нову я зорю
Тай знову Свароже почне круговерть
