Сьогодні прокинувсь від страшенного болю:
То мама намагалась викинуть на волю.
Все моє тіло ніби булькотіло,
А мама нецензурні слова шепотіла.
Моє тільце ще більш на кулю схожим стало!
Змилуйсь, благаю, мене тут ще мало!
Та мама не чує, мої ніжки, ручки ламає,
До мене, рідного, співчуття не знає.
Мама плаче, їй повітря бракує,
А я у животику ще наразі існую.
Мама безжалісно руйнує непочавше життя,
А я тут рахую останні хвилини буття.
