За першої нагоди,зраднику,
Ти підеш від мене до іншої.
Можливо,в сто разів красивішої.
Але підеш не озираючись.
Я для тебе,напевно,іграшка.
Моє серденько йде опираючись
На,тобою подаровану, милицю.
Пам'ятає моя потилиця
Болючі торкання слів твоїх.
Ще пекучі сліди від обійм.
Ще готова жертвувати всім...
Але ти мене зрадиш,коханий.
Перше люиш,а потім ідеш.
То штовхаєш,то знову крадеш...
Усім серцем жадаю я бути
Тою квіткою,що не забути.
Щоб "єдина" сказав ти мені...
