Тихим шепотом любистим
Осінь казку ніжно пише
Поглядом прозорим, чистим
Жовтий лист на дереві колише.
І сивим маревом казковим
Дивна пані вирина.
Тихим шелестом кленовим
Вранці прокидається вона
Свіжим вітром на покосі
Біжить, летить, кричить: «Ура!»
Жовтим золотом в колоссі
Крапельки роси збира
Тріпоче берези і верби, і іви
Гойдається в лісi трава.
Чую я пісню осінньої діви
Чую я пісню і бачу слова...
