День сліз і радості день,
Порохом пропахлий травень...
Сотні ненаписаних пісень,
Напоєні багрянцем трави!
Переплелися людські долі,
Дев*ятий день,для когось став останнім,
Присмак волі на губах і солі,
І сивина на скронях рання!
Білим інеєм вона осіла,
Снігом на мерзлому склі,
В землі вся молодість і сила,
І друзі всі давно в землі…
Десь там під далеким Берліном лежать,
Нічого не кажуть,не просять,мовчать!
Нічого не кажуть,не хочуть назад:
Вічний Вогонь тепер їм буде братом,
Пам*ять про них-невідомий солдат!
Її ніхто у нас не зможе відібрати!
І кожен травень знов і знов,
Листи на небо їм писати буде,
Що ані жертви,ні любов…
Не будуть їх дітьми забуті!
9 травня 2011
