Тато, іноді мариться , що ти поруч зі мною
І в кімнаті запахло тобою,
Мариться мов бачу твої очі,
Рідні, мов зоряні ночі.
Іноді беру твоє фото старе,
Воно таке обшарпане, м'яке,
Розумію, що тебе більше нема
Не віриться, але тебе забрали небеса
Згадую, і сльоза по обличчю тече
Покладу фото потім мине...
Але сильно за тобою сумую,
Я так мало тоді сказала, жалкую,
Що просто тоді я мовчала,
Боялася,кричала,біжала,
Від всього,що змусило мене сумувати
І що тебе нема не хочеться знати....
Знай! Я люблю тебе серцем усім
Як любив ти нас серцем своїм...
ID:
142377
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 21.08.2009 17:38:35
© дата внесення змiн: 21.08.2009 17:38:35
автор: АбрикосаваСтіві
Вкажіть причину вашої скарги
|
