Отак приблуди сунуть мандрами -
Вони завжди чекають милості,
Неупізнаної Гуцульщини
Їх кличе полум’я незвідане,
Де небо п’є гарячу темряву,
Стожарами завжди підсвічене,
У синяві зорю ховаючи
У хмар білило хвиль засніжених.
Карпатські гори світ зурочливий
І майже зовсім нерозвіданий,
У мушлях давніх серед каменю,
В очах примружено замріяних
В початках Довбуша і Заходу
За батогом Петра прихований,
Щоб не було причини краятись
Шляхами мрій у власних у спогадах.
Тому почни в намисті чорному,
Що оберегом тут вважається
Аби вовків ганяти досвітку,
Аби хмарник з дощем не лаявся…
Abyssalia
Робота
Enrique Leal.
