У мушлях давніх серед каменю

Отак  приблуди  сунуть  мандрами    -
Вони  завжди  чекають  милості,
Неупізнаної  Гуцульщини
Їх  кличе  полум’я  незвідане,

Де  небо  п’є  гарячу  темряву,  
Стожарами  завжди  підсвічене,
У  синяві  зорю  ховаючи
У  хмар  білило  хвиль  засніжених.  

Карпатські  гори  світ  зурочливий
І  майже  зовсім  нерозвіданий,
У  мушлях  давніх  серед  каменю,
В  очах  примружено  замріяних

В  початках  Довбуша  і  Заходу
За  батогом    Петра  прихований,
Щоб  не  було  причини    краятись  
Шляхами  мрій  у  власних  у  спогадах.

Тому  почни  в  намисті  чорному,
Що  оберегом  тут  вважається
Аби  вовків  ганяти  досвітку,
Аби  хмарник  з  дощем  не  лаявся…


Abyssalia

Робота
Enrique  Leal.





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046001
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2025
автор: bloodredthorn