..у світлиці знову
повно гармоністів -
хміль і дух слив’янки
над столом витає,
в плетиві частини
грабового лісу,
долею циганки
посеред розмаю...
цокотіння кішки,
довгі коромисла,
радість неймовірна -
будякова сповідь,
на додачу в печі
сутінки арфіста
і шкода , що поруч
на підборах ходить
зазирає в осінь
з вікон до діброви,
джмеликів лякає,
похмелитись хоче
як cтарий Осіріс
у дзвінкий делірій,
аж допоки Сонця
Небо не зурочить...
