У дзвінкий делірій

..у  світлиці  знову  
повно  гармоністів  -
хміль  і  дух  слив’янки
над  столом  витає,  
в  плетиві  частини
грабового  лісу,
долею  циганки
посеред  розмаю...

цокотіння  кішки,
довгі  коромисла,
радість  неймовірна  -
будякова  сповідь,
на  додачу  в  печі
сутінки  арфіста
і  шкода  ,  що  поруч
на  підборах  ходить

зазирає  в  осінь
з  вікон  до  діброви,
джмеликів  лякає,
похмелитись  хоче
як  cтарий  Осіріс
у  дзвінкий  делірій,
аж  допоки  Сонця
Небо  не  зурочить...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045154
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2025
автор: bloodredthorn