А я в очах твоїх забувся
Що світ на в коло сонця б'єтся
Що хмари були колись чорні
Що ніч як холод ляга в серці
А я в очах твоїх забувся
Що я до тебе жив інакше
Що є зелений інший колір
І що я блукав та їх не бачив
Що твої очі наче квіти
Такі красиві та яскраві
Вони як обрії вселених
Як у пустелі ковток спраги
Твоє ім'я я чув раніше
Але тепер воно інакше
Воно руйнує наративи
Які тримали мене завжди
Ти так багато про все знаєш
Ти знаєш про суттєві речі
От тільки ти чомусь вважаєш
Що це співає справжнє серце