ВІЧНІСТЬ КОХАННЯ
Коли торкаєш серце без причин,
Чи думав ти, що далі за цим йде?
Чи вмієш дати більше, ніж один
Палкий порив, що згасне і мине?
Любов — не гра у миті на жагу,
Вона росте, лісами у віках.
Не раз хитали бурі цю тайгу,
Та корінь дужий в серці, не в словах.
Коли в коханні бачиш тільки мить,
Його вогонь погасне без сліду.
Хіба це варто палко так любить,
Якщо в душі наробить хтось біду?
Кохання — це як на полях сівба,
Де сходять зерна, кинуті в весні.
Не знищить їх ні злива, ні журба,
Вони цвістимуть, навіть у зимі.
То не люби, якщо не йдеш вперед,
Не обіцяй, якщо боїшся йти.
Бо лиш тоді відкриєш ти секрет,
Коли готовий жертву принести.
Мирослав Манюк
03.05.2025