Стояла й слухала я сад,
Радів він шелестом так гучно!
Розклав дари на листопад.
Мої смаки вгадав всі влучно.
Сад пахощами огортав,
Так тепло, мов малу дитину…
Мені усі він пригадав
Події, куди серцем лину.
Стояла й слухала я сад,
Дивився лагідно у очі
Та все вертав мене назад
В дитячі мрії та дівочі!
