Зла свекруха метушиться,
На невістку сичить Ганку:
-Та коли ж ти нажерешся?
Запихаєшся вже зранку!
Знаю, що ваш рід ледачий,
За роботу не береться…
Ти скотину годувала,
Чи нехай вона загнеться?
Іч, допалася до миски,
Своє черево трамбує,
А худоба ще не їла,
І тебе це не хвилює!
Це не вплинуло на Ганку
(Мама кожен день не в дусі),
І, доївши запіканку,
Дала відповідь свекрусі:
-Ваш синочок дорогенький,
Міцно спить і вас не чує,
Не хвилюйтеся за нього,
Коли встане - нагодую.
Отака тобі свекруха
Заглядає навіть в рота,
Дякувать невісці мусить
Чоловіка має - "жмота"
Дякую, Вам Катюшо за гарний настрій!
Хай буде він у Вас завжди!
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Валечко, за такий дотепний експромт! Хай кожен день приносить у Вашу родину тільки радісні зміни!
Ну й свекрухи ж пішли! Як синок-худобина спить, то що, невістка маючи гарний апетит повинна з голоду пропадати? Нема щоб сказати:"Їж, донечко, їж, хай тебе розіпре, я ще наварю, як тебе дома не буде.
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бодай би ви, мамо, не здохли від скуки, то вже зваріть, і й самі при нагоді пообідаєте! Щиро дякую, Андрію Васильовичу, за такий прекрасний коментар! Миру Вам, щастя, радості й добра!