Якесь таке буває відчуття,
Коли не хочеться вже взагалі нічого.
І мрії всі уходять в небуття,
І у життя наче лише одна дорога.
Та й не дорога, так собі тропа
Серед сміття і хащів непрохідних...
Я обережно де ні де ступа
У пошуках тепла, коханих, рідних.
І мрію дістаю із глибини
І штучним диханням життя їй повертаю.
На голові все більше сивини.
Ми всі помрЕмо, але жити маю....
