... Її руки могли зробити маленьке диво навіть з простого білосніжного паперу, а ніжні зелені очі горіли немов вогники у темну ніч, коли вона читала книгу... Вона була легким блакитним метеликом, який тягнувся до книги, як до сонця... Трішечки ця дівчинка була не в собі, зовні спокійна та незламна, як олов'яний солдатик, а у душі прозора та кришталева статуетка...
