Наталі Косенко - Пурик: Дуже вдячна, Любочко, за високу оцінку та чуттєве сприйняття. Дуже рада, що згадали та нехай зимова казка чарує Вас та надихає.
Наталі Косенко - Пурик: Давай-ка присядем, друг мой Паша,
У братской могилы в степи за селом.
Пусть будет подарком песенка наша.
Погибшим солдатам ее мы споем.
Дуже щемно. Дякую, Станіславе, за вірш, а нашим героям за захист.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
