Максим Тарасівський: Дякую, Світлано.
Щодо максимальної довжини вужа звичайного джерела наводять різні дані, і 1,5 м, і 1,8 м і 2 м. А ще кажуть, що страх має великі очі
Приємно знайти розуміння. Може і справді я пишу занадто заплутано. І нічого не пояснюю після тексту. Але не хочеться читачу навязувати своє розусіння літератури....
Максим Тарасівський: Зрозуміло. Але індійські... можливо, краще назвати тих бджіл перськими?
04.01.2023 - 09:48
Всі ці назви символічні. Перські бджоли - то ворожі москальські дрони. А наші - то індійські, бо Індія - бітьківщина мудорості. У цьому тексті кожне слово доречне. Можу смволізм тадто заплутаний.... Не знаю....
Максим Тарасівський: Ваша фантазія та ерудиція невичерпні. Я в захваті.
Єдина заувага - про бджолу. Наскільки я бачу за фото в мережі, індійська, або велика бджола не має синюватих крил, власне, і на доданому фото ця ознака не відтворена. Сині, власне, синьо-чорні лискучі крила має ксилокопа, бджола-тесля, але вона самітниця, та й меду від неї, здається, ніхто не отримує.
03.01.2023 - 04:04
Цей текст суцільна метафора. І не має відношення до реальних видів бджолиних. Південні бджоли - це металеві безпілотники. Покровська Слобода - це старовинна назва міста Енгельс, що колись було українською слободою. І всі персонажі - це метафоричні образи сучасної війни.... Дякую за відгук!
Максим Тарасівський: Минулі конкурси вимагали, аби ті твори були десь опубліковані, цей раз не згадано таку умову, але цілком можливо, що про це просто забули
Максим Тарасівський: Так, українська школа перекладу фантастично, просто неймовірно прекрасна, потужна та багата.
Є такий словник-довідник - \"Фразеологія перекладів Миколи Лукаша\". Степан-Юрій Масляк і його Швейк варті такого ж видання, ото б дослідники знайшлися та видавець.
Максим Тарасівський: Це недоліки сайту - навіть для текстів, позначених як проза, він пропонує суто поетичну тематику, тому за замовчуванням будь-яка проза є \"філософською лірикою\"
Максим Тарасівський: Ну, моя типовість мені самому не так цінна, як цілісність твору. Ця історія не повинна виходити за власні рамки, якими б благими не були побажання автора та позарамкові шматочки.
Я написав це в липні, а ось нещодавно знайшов чудові листівки від київської ілюстраторки Maria Sharlay (Marshrootka) facebook.com/marshrootka - з кавуново-херсонською темою, \"ЗСУ як сезон кавунів - наближаються\". Марія видала їх невеликим накладом і тепер розпродує, а гроші на потреби ЗСУ передає. Надсилаю Вам одну з моїх улюблених листівок поштою, електронною, на жаль
Максим Тарасівський: Тільки нікому не кажіть: \"Доля ж вцілілих у цій пригоди водія вантажівки та двох солдатів, як і зрадника Курдупеля, була така сама, яка чекає в Україні на всіх нападників, окупантів та їхніх посіпак: у свій час вони лягли в нашу родючу землю, а вона поглинула їх та розчинила у собі, навіть згадки не лишилося. І з усіма рештою – так само буде\"
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Приємно знайти розуміння. 
