Максим Тарасівський: Так, там це прямо сказано, а ще - що ці негідники, яких відправив у засвіти Хоуп, кинули мормонську віру та втекли з колонії. Власне, їх би мали порішити їх колишні одновірці, які не толерували такого відступництва. По суті, Дреббер і його секретар гуляли світом як приречені, і суд - Божий або людський або перший руками другого - так чи інакше їх наздогнав.
Максим Тарасівський: Дякую, Катерино! - до того ж, Херсон моє рідне місто, його сеедмістя та околиці - саме той ґрунт, на якому розгорталося чимало моїх вигадок, який їх, мабуть, і живив
Максим Тарасівський: Оййй... як каже Кінг, \"я знаю, що не знаю\" )
А як би я знав, я би кинув усе та видобував звідти все, до чого б зміг дотягнутися.
А от блішки, це, канєшна, пічаль
Максим Тарасівський: Прекрасно, прекрасно - и спасибо за поправки.
Старик и море - архетипичный сюжет, начиная с Ионы и кита и вплоть до золотой рыбки, Моби Дика, Хэма, Астафьева, Осики, моего Брыя и так далее. Никуда не уйти!
Максим Тарасівський: Теперь бы я написал \"рукой водоворота\" )
Послушайте, Вы так чудесно прошлись по моим письменам, может быть, Вы могли бы прочитать кое-что совершенно приватно? Есть один текст...
Максим Тарасівський: Купольне склепіння - коректний будівельний термін, та й у вірші доречно. Потужна деталь, яка створює акустичний ефект - мені здалося, що луна покотилася слідом за прочитаними рядками після того склепіння.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
