Прочитаний :  385
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ДО ГОМЕРА
Стою здаля у повнім незнанні
І пильно слухаю тебе й Киклади,
Як той, хто мріє - десь у глибині
Знайти корали і дельфінів знади.
О так, ти був сліпий! Та з тьми тенет
Юпітер вивів твій талан багатий
Тобі Нептун морський напнув намет,
І бджіл примусив Пан тобі співати.
Відтоді сяйво йде з горбів темнот!
Провалля гір являють зельні вії;
Брунькує ранок опівночі, з ґрот;
Потрійно зір, у сліпоті, зоріє;
Немов Діяні, сталось - ти уздрів
І нашу Землю, й Небо, й пекла зів.
1818
|
|
