Прочитаний :  683
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ГУЦУЛИ
Там, де гори срібносині,
Де Карпат високі шпилі,
Проживають люди сильні,
Щедрі словом, зором пильні.
Мой, опришки дужі й спритні,
Сонцем повні їхні лиця.
Що не серденько - то скрипка,
Що не очі - гір зірниці.
Славні честю, файні в ділі,
Життєствердні в добрій волі.
Поміж себе неподібні,
Наче квіти в чистім полі.
Гей, співає гойний легіт,
Аби небо й зорі чули,
Що цей нарід - гордий легінь,
І зовуть його - гуцули.
|
|
