А що ж під маскою, все краще пізнаєм з любов'ю та ласкаю
Ми те, що ми є
Ми те, що у нас
Як зверху його не преукрась
Людина із серця завжди виростає
Без серця навколо люди страждають
Те щонайкраще в нашій душі
Усі діаманти у нас в глибині
Скарб це не тіло як не старайся
Тілом звичайно відчуй насолоду
Грішну свою пізнай ти природу
Потім не будеш більше літати
Просто прийдеться сильно страждати
Все як хотів
Копія гідна
Та то не ти
І життя не твоє
Ой як же швидко воно промайне
Краще пірни в свою глибину
З серця розкрий неймовірну красу
Божу відчуй в собі ти природу
Будь ти прикрасою власного роду.
Не играй с огнем
На струнах души играть не спеши
Настрой лад внутри и жди
Не спеши, не рви... жди....
Психологические штуки забудь
Сделаешь что то, назад не вернуть
Что катит накатом
Растает с закатом
Что сделано подло
Даже добро
Вернется оно
Вернется ж оно
Болью внутри, не спеши....
Играть научись
Искренне, с чувством
И полюби свое ты безумство
Ноты души своей ты познай
И играй....
Мелодию ту....
Одну....
Для него....
Ритм.... Танец сердец....
Пламя души к небу пусти
Не обжигай.....
И не спеши....
Ладой в акордах плыви
Волны пространства познай
Играй.... Играй.....
Смелей.... продолжай.....
Гарно, красиво....Лебідкою пливеш
Ой, як же красиво ти поруч ідеш!
Зважено, плавно... хвилі вудлунь
Як по воді ступаєш ногами
Чаруєш зустрічних своєю ходою
Освітлюєш шлях ти очима
Шийку ти гордо знову відкрила
Усмішкою біло-щирою мене одарила
Румянець блиснув на щоці
Рука аж зіжалась в руці
Щось аж кольнуло
Мене притягнуло
Щось мов іскра в мені запалало
Тебе мені мало, мало стало
Хочеться всю, всю на руки взяти
Хотеться, хотеться страстно кохати
Лебідка летить над землею
Звуки крил як серця відлуння
Поштовх повітря манить мене
Така чарівна душа пропливає
Час та дихання вона зупиняє
В вічність несе
Могутні крила, взмах і політ
Душі в коханні новий взліт
Пробудження, збудження
Почуттів злива
Лебідко, яка ж ти красива
Дихання життя, орган для душі
Не можу все виразить я у вірші
Просто милуюсь тобою
Твоєю живою душі й тіла красотою
Погомоню серцем разок ще з тобою.
В мир волшебных грез
Голос родной снова унес
В дивный лес, в свет зари
Все , что желанно в этой дали
В блеске й сиянии яркой зари
В каждой пещерке твои светлячки
В каждой тропинке я вижу следы
Те, что оставила ты
В мире грез море слез
Мир как дым папирос
Дурманит меня, все он скрывает
Верх и низ в дымке сближает
Лунная ночь над землей
Где то ты там не со мной
Где то и снова вдали
Нам мало грез, нужно любви
Звезды прекрасны
Ночью на небе
Люди светят внутри
Их светлячки горят от любви
Вічність
Життя закінчується як день
Закриваєш очі й тебе вже нема
Тьма, вічна тьма
Лиш вогник на небі
Новий запалав
Хтось там тебе віками чекав
Місце тобі приготував
Поряд з тобою він знов засіяв.
Чудова збірка віршів! 
Майстерно! 
