На нашу землю по́кидьки напали,
Щоб знищити й в вогні́ її спалити,
Потво́ри ці доро́гу віднайшли,
Щоб нас, вкраїнців, в кро́ві потопити.
Лягає в землю славний наш народ,
Його мерзота нищить, убиває,
Прийшов топтати нашу неньку скот,
Та сам на цій святій землі здихає.
Лиш днів за три хотіли Київ взять
Й повісити ганчірку триколірну.
До нас не треба руки простягать,
На смерть ішли свою ганебну вірно.
Зрівняли із землею безліч сіл,
І з міст зробили справжнє попелище,
Нема лікарень, телевеж і шкіл,
Суцільне роблять орки кладови́ще.
Гуде земля, здригається вона,
Випалюють вогнем її потво́ри,
Ввірвалась з моskовитами війна,
Співають нам снарядів їхніх хори.
Цілують нас ракетами вони,
І градами годують дияво́ли.
Як нам позбутись, Боже, сатани?
Все гинуть через них наші соко́ли.
Як знищити цю погань назавжди́?
Вкажи, Всевишній, шлях до перемоги,
Щоб цвітом забуяли в нас сади,
Щоб ми не знали від війни тривоги.
Щоб вже прийшов для них той судний день.
Й моskовськая потвора щоб сконала,
Щоб нас вони не брали, як мішень,
Щоб ненька-Україна розквітала.
17.03.2022 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
#Вірші_поезія_Україна_війна_орки_нескореність_незламність
#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів
ID:
944383
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Воєнна лірика
дата надходження: 08.04.2022 12:13:15
© дата внесення змiн: 08.04.2022 12:13:15
автор: КОРОЛЕВА ГІР
Вкажіть причину вашої скарги
|
