Вдихну весни щасливу плинь
І заплутаюсь в верховітті,
Щоб із засмучених яскинь
Тебе уздріти в іншім світі.
Щоб обгорнутися в тепло
Твоїх обіймів й ласк любовних.
Й на мить забути, що стекло
Все в прохолоді днів безмовних.
І погляд твій із далини
Відчути у своїм полоні.
Та терпким присмаком весни
Затримати надії сонні.
Встелити цвітом мрії синь.
І обгорнутися досхочу
У весни першої ще плинь,
В ласку закутавшись дівочу.
Забутися на мить в думках,
Черпнувши із небес снагою
Твоє кохання у струмках,
Розлитих радості рікою.
Тремтінням в дотик твій ввійти,
Занурившись у сині очі.
Й серед весняних хвиль знайти
Ті наші – ніжні, світлі ночі.
І ними заново іти,
Вдихнувши аромат весніння.
Й серед весни тебе знайти
У ніжних паростках цвітіння.
