Сонце заходить
Воно таке багряне
Близьке й з тобою поряд
Красна дівчина лучами обнімає
Прижимає, опускається до нього
Все кохання віддає , море хвилями
Шепоче, розлучатися не хоче
Сонце в себе все вбирає
Пісню хвилями співає
Ця краса - картина в небі
Молоді так ростаються
Ангели і ті мовчать
Лише люди гомонять
Заздрість, склоки, підлість зло
Ніч на милих опустили
І до ранку розлучили
Хвиля б'ється вже об берег
Чути стони скал і гір
І мелодія кохання
Ехо нам несе слова
Дівка з неба промовляє
А юнак в воді це грає
Я по небу моя радість
Моє Сонце, Місяць мій
Вже пливу, пливу, пливу
І до тебе хоть на день
Хоть на мить я опущусь
І з тобою обручусь
Цим закатоном, цим прощанням
І не вперше й невостаннє
Магія його й її і краса ця вся в воді.
