Звідки, ця красуня така ?...
Cкажіть, із якого роду?
Цвіте , мов квітка чарівна
я, п'ю, її красу як воду .
Розумна, скромна і красива
Весела, сумна і проста.
Є білявка, і чорнобрива
Бережи, її цілуй уста.
Українки -найкращі жінки
на личку усмішка мила .
Врода, мов квітка весни
Кожна неповторна єдина..
Я, намалюю її портрет
Та, оспіваю, у пісні красу
І напишу, про неї сюжет
Бо українку, кохаю , люблю.
У вишиванці в узори
А в косах маки червоні
В очах , сяють ясні зорі
Букет волошок в долонi.
У нас красиві дівчата
а жінки добрі господині.
В затишку, є твоя хата
Женись, друже в Україні .
---‐------------------
ЧУЖИНА
В чужім краю , ти - странєра - чужинка
Тут не гріє душу сонце золоте.
Ти, як від дерева зламана гілка
А зламане не квітне ,і не цвіте.
А тут, як у клітці одинокий птах
Закритий без волі і думи сумні.
Шукаєш Отчий дім і рідних у снах
Довгі ,як рік - безсонні ночі і дні.
На Великдень, Різдво - найбільше свято.
Буває серце щемить до нестями.
Згадуєш рідних і батьківську хату,-
Щоб піти до могил до тата, мами.
Я в літах є дорослий син і внук,
Так хочеться почути голос мами .
Буває від ностальгії , туги ,розпук...
Згораю наче зірка я вечорами.
Люблю, як сходить зернятко у полі,-
У житах сині волошки, маків цвіт.
У буйних травах лани на роздоллі
У снах шукаю рай - дитинство світ.
В нас люди щедрі натруджені , втомі...
На обрусі хліб і сіль - всяке добро.
Стрічають гостинно у кожнім домі
Почастують з доріг гостя дорого.
На чужині ,так хочеться своїх страв
Посмакувати пасочку ,ковбаски.
Піти у храм із сонечком із- за грав...
Подякувати Богу за всі ласки.
На чужині все чуже - не рідний дім,
Тут інші є традиції і мова.
Як біла ворона у храмі чужім
Лиш, молитва лікує - святе слово.
НАШИ - ЛУЧШИЕ!!))) 
Спасибі, Вам. 
дякую
