Уривки фраз. Зненацька дотик рук.
Чи так лише здалося, що зненацька?
Вони давно стомились від розлук,
І мріями жили завжди про щастя.
Та враз ця зустріч стомлених очей,
Певно в бузсонні так благали Бога:
Вона, про сильні руки і плече,
А він про ніжні очі біля нього.
Це доля їм нарешті дає шанс,
Щоб так зустрітись - раз і на мільйони,
Чомусь дороги перетнулись враз...
У Всесвіту, видать - свої закони.
Галина Грицина.
