Бережно візьму, у свої долоні,
Руки тендітні твої
Й ніжно торкнуся устами, в полоні
Того кохання, що зміг,
Все ж, пронести крізь роки та ненастя,
З вірою в нашу любов,
Щоб не було, та не зможе пропасти,
В серці нетлінний вогонь!
Візьму... Торкнуся... Слова прошепочу...
Ті, що лиш тільки тобі,
Кану, в бездонні, чаруючі очі
Й лишусь у них назавжди...
