О миле сонце, здатна ти крізь відстань й час світити
Твоя любов — палка, пекуча, та солодка наче мед
Ти справжній зміст даєш, заради тебе можна жити
Про тебе думаю, і мрію я про тебе все
Ти вкотре, обпали мене своїм коханням
Це нездоланна спрага— бо ти мелодія душі
Я буду вірити, і попри все — чекати в сподіванні
Що на моїй дорозі квіткою розквітнеш ти!
