Слова. Слова запал збивають музи,
Що бавилась у піні хвиль морських.
Мить. Сіре місто. Посеред калюжі
Стоїть сама. На гріх. Людям на сміх.
Все мудро, правильно та геть гуманно,
І істину в собі слова несуть…
Верблюдячим в пустелі караваном
Ідуть. А суть? В пісок, напевно, суть.
