Ти забула мене у небі,
Я, як зірка, в забутім краю
У сузірї Стрільця та Лева
Я про тебе не забуваю.
І тягну я до тебе промінь,
Але холод мене тримає
За простягнуті ті долоні
Я тебе завжди памятаю
Бувай, бувай.
Я поруч завжди для тебе
Я прошу, не забувай
Мій погляд тобі із неба.
Я ще чую твоє мовчання
Та твій подих мене колишить.
Ти малюєш вранці кохання,
А надвечір мене полишиш.
Забуваєш про мене в ночі,
Та ті зорі тобі не вподобі.
Ти заплющиєш сині очі
Та цілуєш губами по лобі.
Бувай, бувай.
Я поруч завжди для тебе
Я прошу, не забувай
Мій погляд тобі із неба.
Бувай, бувай.
Не знаю, як буду жити
Бувай бувай,
Я долю буду просити.
За тебе, як буцім про себе
За вранішніє зізнання
Я долю буду просити
За тебе, моє кохання.
Бувай, бувай.
Я поруч завжди для тебе
Я прошу не забувай
Мій погляд тобі із неба
Я тебе не забуду ніколи
Те кохання, що було з нами
Зі зізнанням пекучим боллем,
Скучив я за твоїми руками.
Ти кохаєш мене, як завжди
Та у небі як завше губиш.
Ти кидаєш у очі правду
Тільки правдою тією рубиш.
Бувай, бувай.
Я поруч завжди для тебе
Я прошу не забувай
Мій погляд тобі із неба
Кохай, кохай,
Та на часі мене забудь.
Та знай, та знай...
Ти шукаєш невірну путь.
А воно, як завжди не буде.
Все міняється як і ми.
Ти мене у часу загубиш
Як губила свої пелюстки.
Бувай, бувай.
Я поруч завжди для тебе
Я прошу не забувай
Мій погляд тобі із неба
