Світ без любові – глупий він...
В страху за гроші –
всіх, все лупить:
і він несеться хворий-глупий...
Бо від хвороби, де є він,
спасав би дзвін.
Любові дзвін.
Дитинства дзвін.
Та від дитинства усе далі – в глухість!
Та й не всміхнеться божо –
ані разу...
Страх котить юних –
п’є баюнних...
Хворість тримається за юність!
Але здорові-нові дітки,
Й здоров’я – хто в дитинство, звідкись...
А нездоров’я – у маразми:
хто не прийде в дитинство, відкись,
той упаде в дитяче-старчеські маразми!..
Здоровий серцем новий ранок:
і я потрібен тільки діткам.
Простий останок
із Христових свідків...
Бальзам на рани.
17.02.2009
