* * *
Ви дайте шанс й перо напише,
Як вітер гілкою колише
Й листок із дерева опав.
Про гіркі сльози матерів,
Ніхто ж вмирати не хотів,
А в полі там боєць лежав.
В очах застигла неба синь,
Земля лиш мати, а він син,
Прийме його лиш на віки.
В степу залишиться могила,
А мати з горя похилилась
Немов калина край ріки.
15.09.2014 (Михайло Чир)
