Де немає людей, там морська глибина
У палаці своєму живе лиш вона
Ці вуста, як корали і перли зубів
Із палацу лунає дівчини гарний спів
Довге чорне волосся і глибини очей
Випливає на берег вона темних ночей
Лише місяць все бачить з небесних висот
Як русалка і риби ідуть в хоровод,
Як красуня заводить чудові танки
Про русалочку знають лише зіроньки.
Коли неподалік пропливав корабель,
То русалочка миттю сховалась між скель,
Та помітила все таки принца вона
І відтоді завжди дівчина ця сумна,
Схилена у задумі її голова,
І немає пісень, бо забула слова.
Зародилося в серці нове почуття
І, здається, без нього немає їй життя
Щоб не плакати лиш докладає зусиль
Тільки кожної ночі виринає із хвиль.
Під час її прогулянки здійнявсь ураган,
Заштормив й розізлився увесь океан
І в цей час знову морем плив цей корабель,
А стихії несла й розбила поміж скель.
До дна принца уперто несла вже вода
Підплила до нього русалка молода
І на берег вона понесла юнака
Мабуть, доля в русалочки була така
Поруч берегом дівчина йшла ще одна
Принц прокинувся й думав, що це все вона
Із води його винесла й врятувала життя,
І на берег його віднесла в укриття.
А ця дівчина також принцеса була
І вона його ще й у палац привела.
Усе бачила бідна русалка здаля,
Зі сльозами поплила до руїн корабля
Цілий день тут самотньо пробула вона,
А на другий поплила до самого дна
Тут чаклунка у хижі погана жила
І звичайно вона дівчині допомогла
Миттю замість хвоста дала пару їй ніг
А взамін дівчина віддала їй свій сміх.
Ось русалочка вже на поверхні лежить,
Біля неї цей принц у задумі стоїть:
"Гарна дівчина дуже, але все ж німа
І не знатиму хто і ще звідки вона"
Принц за руку узяв і у замок відвів
Де русалочка йшла слід кривавий розцвів
Кожен крок це для неї був лиш страшний біль,
Але вперто вона досягти хоче ціль
Її гарні манери, численні бали
Принца швидко із розуму зовсім звели,
Та чаклунка була дуже, дуже лиха
І принцеса веде за руку жениха
Щоб залишити голос цей тільки собі
То принцесі вона помогла в боротьбі
Приплила на цю сушу й віддала їй зілля
Через кілька днів вже відбулось весілля
У русалочки був лиш один порятунок
Її сестри віддали волосся в дарунок,
А взамін для русалки отримали ніж
Хочеш жити лиш горло хлопцю переріж
Не змогла наша дівчина вбить юнака
Із сестер її сліз простяглася ріка
Тільки сонце зійшло і розтала вона,
Замість тої русалки залишилась піна
У цій казці усе ж виграли почуття
І русалка за принца віддала життя...
