Десь загубились в самоті
Одвічні почуття.
На дерев'яному столі
Стоять у вазі квіти.
Я пронесу всі відчуття оті
Через усе життя,
Хоч хочеться
В минулому лишити.
Зоря яскрава
Шлях осяє мій.
Заграє струнами душі,
Там ще вогонь
надій лишився.
І в тишині вечірній
Спрямую погляд свій
У нічне небо,
Куди і ти дивився.
