Симфонія вечірнього дощу,
Звучала нижче першої октави...
... Зайду в стару кав"ярню, попрошу
Дві філіжанки, із вершками, кави...
Одну - для тебе!..хоч тебе й нема,
Твою присутність серце пам"ятає...
... Симфонія дощу така сумна,
Але моя надія не згасає.
І свічечка, що на столі горить,
Потішить погляд вогником ласкаво.
А я - чекаю! - ти в прекрасну мить
Відкриєш двері і зайдеш на каву!..
... Солодкий поцілунок, наче мед,
В нім більше насолоди, ніж в цукерці!
Я - вірила! я знала наперед!
Любов завжди жила в моєму серці!
ГАРНО зримовано! 
Дякую!!!!!!! 
