ШАЛЕНЕЦЬ
Шаленець я, чи просто божевільний
Коли про тебе всі мої думки?
Щодня лиш сум, щодня душа невільна,
Щодня бажань як течія ріки.
Лише бажань… мовчазна темінь ночі,
Та гріхопади куцих, жарких снів…
Ранок у вікна, а я знову хочу
Знайти для тебе оберемок слів.
Наче знайшов… гайда, перебирати!
І вже й не чую, як мина життя!
Та прагну щось найкраще дарувати,
Для тебе, мила! Та слова – сміття…
Відкинув все! Лишилось тільки слово:
Одним-одне, мов зойк під час жалю,
Медове і водночас полинове,
Віками заяложене –ЛЮБЛЮ!
Побачив і застиг отетеріло:
Оце і все?! Чи ж досить для душі,
Аби від нього серце загорілось
Так як у мене… а куди вірші?
Для чого оці рими, ці катрени,
Вся ця словесна гра у почуття,
Коли достатньо для такої теми
Одного слова – і на все життя!
Якби ж то так! Якби було взаємно,
То й римувати б, кинути, не гріх!
А то щодня, щомиті доля темна,
Хоч у віршах, та не чужий для всіх…
І злість бере… і ревнощі звірячі
Рвуть спраглу душу іклами думок.
І все це мовчки. Тільки очі плачуть,
Коли із серця дістаю рядок.
З дурного серця! Дав йому я волю
Тому і маю клопіт на всі дні.
В прекрасні очі впав як у неволю
І вже без тебе не прожить мені.
Коли у злості, сам собі клянуся,
Що вже назавтра дурість припиню…
Приходить завтра, знов за те ж беруся
Скучаю за тобою, що аж ну!
Що ти за жінка!!! Ще далеко кроки,
А я вже весь на кіловати струм!
І штиль думок мажорний і високий,
І десь сховався учорашній сум.
Зараз зайдеш, простягнеш дружньо руку,
Її я з вдячністю, побожно, пригублю…
Пройшовши відчай, ревнощі, розлуку,
Цілуючи, шепну:
ЛЮБЛЮ…
ЛЮБЛЮ…
11.12.2016
ID:
705951
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 11.12.2016 15:35:24
© дата внесення змiн: 11.12.2016 15:35:24
автор: dovgiy
Вкажіть причину вашої скарги
|
