Нам не буде вже по-дитячому весело.
Ми не будемо грати у піжмурки.
Промайнули весни за веснами.
Але ми залишилися ті ж таки.
Вже не кататися нам на гойдалках дитинства.
А проходити повз них і тільки
дивитися й спогади сумно пролистувать.
А старіти не хочеться. Важко і гірко так.
