Трощи мої чуття, я без душі.
Вбивай мене байдужістю своєю.
З’явись, і наодинці залиши
Зливатися із темною землею.
І знову знищуй світлі почуття,
У серці загаси новий вогонь.
Здобудь нарешті вічне забуття.
Мене забудь і доторки долонь.
Не згадуй, треба крапку малювати,
І епілог зробити врешті-решт,
Аби майбутнє радісно вітати,
Інакше я залишусь на арешт.
