Скільки оком глянеш,поля та ліси,
Ріки та озера дивної краси,
І міста і села,розкішні гаї,
Все це Незалежна Україна ти !
Довго Україна терпіла в борні,
На шматочки рвали,Тебе шахраї,
Прокинулись люди,піднялись з колін,
В загін об'єднавшись вистроїли клин.
З заходу і з сходу плив людський потік,
А ні сніг,ні вітер не змогли спинить,
Бо вже ,певно,досить гнітити народ,
Тільки відберати в ненаситний рот.
Ми нарешті читко,визначили шлях,
Добре працювати на своїх ланах.
Відновить заводи,шахти та стволи,
щоби працювали, й хлопці шахтарі.
Вільна,незалежна,Матінко моя !
Гімн та Герб свій маєш,є в Тебе ім'я,
Україно рідна ! Милий серцю край !
З колін підіймайся,квітни розцвітай !
І Державний Прапор
Цінуй,підіймай !
Українську мову ,
Множ, не забувай !
Автор :Зінаїда Голуб
ID:
557361
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 05.02.2015 09:31:58
© дата внесення змiн: 10.02.2024 10:32:26
автор: zihaidagolub
Вкажіть причину вашої скарги
|
