спить годинник
ковдра накрила лісом,
ти не знаєш моєї країни,
ти не знаєш чому
розкидало
й поступились
кому?
я в тобі не життям лунаю,
я ж не знаю
чому.
спека болю
і горіхи шляхів інакших.
що є щастям?
кому
ним тремтіти дозволиш?
спить дитина,
ковдрою миру вкрита.
чи я винна
у тім,
що ця осінь терпка
в час коли
ми ще діти
удвох
спимо...
