Безсонні ночі і тяжкі літа,
Одна, як перст лишилася на світі,
Була війна, страшна була війна,
Якраз колосся доспівало в житі.
Минуло вже, тепер на брата «брат»,
Збирається іти на нас війною,
В нього солдати - проти наш солдат…
А чи «вожді» готові йти до бою?
У м’ясорубку молодих хлоп’ят,
Кидають ненажерні кровососи…
Гелікоптери у Криму летять,
Вже на чеку солдати і матроси…
Колись мій брат поліг біля Москви,
А міг лягти у домі біля хати,
Брати, прошу, якщо ви нам брати,
Давайте зупиніться воювати!
Це ж не їхніх синів кинуть на поле бою, а простих солдатів... Такі, як Путін, сприймають війни, як хлоп'ячі забавлянки: їм добре керувати зверху і віддавати накази. Хай Бог милує...
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це ж не їхніх синів кинуть на поле бою, а простих солдатів... 
Такі, як Путін, сприймають війни, як хлоп'ячі забавлянки: їм добре керувати зверху і віддавати накази. Хай Бог милує... 
Гарне прохання, та не до головорізів. Якщо ми своїх не усмирили, что даремне уговоряти чужих! Сила і Бог! 
