Їм призначено в любові жити й помирати,
І знову в вічності любов творити.
Роду українського і батько й мати,
Їх потомкам Господу служити.
України вольная сім’я,
Споконвіку Богом плекана.
Українці – їм дароване ім’я,
В Божий Дім з поверненням так чЕкана.
У випробуваннях вік мина,
Не найкращими в своїх здобутках були.
Мор голодний їх косив й війна,
І сучасності незгоди перебули.
Не відкинули ні Бога, ані долю,
Роду українського кохані діти.
Миром-злагодою здобували волю,
Крові братньої боялися пролити.
Сатаніє ворог – ворог України:
Все нові й нові випробування.
Не звершаються на краще зміни,
І життя сприймається, як покарання.
Вистояти треба Україні
І любов застосувати наче зброю.
Не перепустить вагання тіні,
Йти в майбутнє мирною ходою.
Вам призначено в любові жити й помирати,
Це одвічний України ХРЕСТ.
Не для того, щоб ним покарати,
Він – Вітцівської любові жест.
