Слова бувають різні;
задумайся на мить :
якесть тебе вбиває,
якесь в тобі горить.
Хтось каже: "Люблю друзів",
хтось - "сонця промені",
а я люблю лиш тишу,
бо в ній нема брехні.
Словами розкидатись -
то діло не складне.
А біль, що слово залишило,
ніколи не мине.
Слова лиш шрами залишають,
тож краще промовчати.
І хто б там що б там не сказав -
навчіться забувати!
