Ці часи величні ,невблаганні,
Люди..Їх життя старанні.
Все несеться шкереберть,
Воля ,думка дух і смерть.
Все міняється,несеться,
Ти кричи,він не озветься,
І та влада,і ті люде.
І нічого вже не буде
Нам наш час потрібно зберігати,
Він сплине. А треба мати.
Він втече. І ти втечеш.
Чого кричиш?Марно зовеш.
Ми міняєм долю,волю і скорботу,
На небажану важку роботу,
На цьому світі ми ж бо не одні,
А попали в обійми війні
Ми змінились, та куди?
Які отримали плоди?
Часи змінюються подіями цими,
А ми ,люди,вже й разом з ними.
