помахом крила розбивати
молотом гарячі серця
варити з них чай
та пити його на сніданок
гірким як є без цукру
дивитись на світанок
проклинати небеса
кричати до богів
образливі слова
бо ти не такий
як вони
кохання сімя
він та вона
це все земля
коли в області грудей
велика діра
а мозок
в тумані ідей
та історій щасливих
чужих
аж ніяк не твоїх
в тебе історія своя
не така як у всіх
і хай минуть дні
ти все одно будеш
таким завжди
і скажи дякую
що зараз не Ноя часи
а то на Ковчег
не потрапив би ти